Предметом вивчення навчальної дисципліни є комплекс етичних відносин між представником державної влади і громадянином, куди входить механізм міжособистісної взаємодії, проблеми та конфлікти, соціальні та професійні стосунки.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Загальна теорія професійної етики на державній службі.
2. Особистість державного управлінця.
Запорукою поступального суспільного розвитку та результативного державного управління є становлення професійних, високоефективних, стабільних та авторитетних владних інститутів, діяльність яких базується на чітких моральних та професійно-етичних принципах і нормах. У процесі побудови правової, демократичної, соціальної держави значимість етичних аспектів діяльності державних управлінців суттєво зростає. Довіра громадян до влади, спроможність державних управлінців ефективно та етично коректно виконувати своє соціальне призначення стають визначальними факторами продуктивних суспільних взаємодій та конструктивного розвитку суспільства.
Як спеціалізована професійна діяльність людини державна служба містить в собі неповторні ситуації, протиріччя, які необхідно вирішувати в самому процесі діяльності і які нерідко є предметом цієї діяльності. Ця обставина вимагає від державного службовця дотримуватися в практичній діяльності особливих, жорсткіших моральних принципів і норм.
Етика державного службовця розглядається як ставлення до праці і характеризує нормативно вироблені рамки професійних відносин. Вона визначає правила для всієї державної адміністрації у внутрішніх і зовнішніх відносинах, у відносинах із політичною владою; ставлення до фінансовоматеріальних ресурсів держави; відносини із споживачами державних послуг; розв’язання конфлікту інтересів тощо. У широкому розумінні етику державних службовців науковці розкривають через принципи відповідальності (персональної і «командної») і відкритості, які характеризують і етику керівництва. Етика державних службовців характеризується як спосіб регулювання індивідуальної та колективної поведінки і узгоджується із культурою та субкультурою груп і установ.
Етика державного службовця в загальнму розумінні включає в себе: етичні моменти прийняття державних рішень; взаємодії між структурами управління різних ешелонів влади (виконавчої, законодавчої, судової) і рівень культури виконання цих рішень; етику відносин між представниками державного управління (влади) й окремими громадянами.
Мета і завдання дисципліни
Метою вивчення навчальної дисципліни є формування науковометодологічних, і теоретико-практичних навичок здобувачів вищої освіти у сфері етики державного службовця. Ознайомлення з системою загальнотеоретичних та практично-орієнтованих знань, вмінь і навичок; опосередкування управлінської діяльності, з її властивостями, змістом, формами та сферами здійснення до проблем сьогодення. Оволодіння студентами комплексом сучасних систематизованих знань про сутність публічної служби, її організацію і функціонування, завдання та функції, а також перспективи розвитку, умінь та навичок, необхідних для професійної діяльності по забезпеченню виконання повноважень органів публічної адміністрації та якісному наданню громадянам адміністративних послуг.